МОЯ ПЕДАГОГІЧНА ФІЛОСОФІЯ

Основою сучасної педагогічної стратегії вважаю формування принципово іншого образу дошкільного закладу, його неповторного обличчя. Для цього намагаюсь уникати одноманітності у дошкільному житті та підтримувати творчого вихователя.

Ось уже 20 років прокладаю свою стежину до Собору Дитячої Душі. 

Садочок! Любов і доле моя! Стоїш ти серед зеленокосих красунь, позираєш на всі боки  вікнами-очима, як пливуть попід твоїми стінами і спливають через відчинені двері нові й нові покоління дошкільнят... Твої стіни багато чого могли б розповісти... Проходять роки, жовтогарячі вересні змінюють буйнозелені травні, - а ти стоїш, садочку. Стоїш, як вічний острівець мудрості, добра і щастя, світлої дитячої мрії, безконечної надії та віри в Людину.  Будь же благословенне, рідне Дошкілля! Першим, ти впевнено вдивляєшся у майбутнє. Ти вже у цьому майбутньому.

Садочок - життя моє, без нього не мислю свого існування. Я вдячна Богові, долі, що допомогла мені знайти «мій» садок - другу родину; вдячна батькам, які підтримали мою юнацьку мрію про виховательську професію, вдячна своїм старшим товаришам, колегам-наставникам, вдячна  колективам з якими працювала. Вони допомогли і допомагають моєму формуванню і становленню як людини, педагога і керівника. Я дякую своїм рідним -  за терпіння, розуміння і підтримку. Вдячна своїм любим дошкільнятам за їх розумні, світлі, допитливі очі...

О, доле! Добре розумію:

Без нього я зістарюсь і збіднію!

ž